Новини

«Інноватика в сучасній освіті».

З 25 по 27 жовтня 2016 року в Київському Палаці дітей та юнацтва (вул. І. Мазепи, 13) відбудеться Восьма міжнародна виставка «Інноватика в сучасній освіті».

2-Logo-Innovatika_2016-e1476705890817

 

Президент України Петро Порошенко підписав Указ «Про відзначення у 2016 році Дня Гідності та Свободи»

Президент України Петро Порошенко підписав Указ «Про відзначення у 2016 році Дня Гідності та Свободи»

Указ спрямований на забезпечення гідного вшанування громадянської мужності учасників революційних подій у відстоюванні прав людини та європейського майбутнього України, їх відданості ідеалам свободи, справедливості та утвердження в нашій державі демократичних цінностей.

День Гідності та Свободи відзначається 21 листопада – у день початку подій, які стали для України історичними: Помаранчевої революції 2004 року та Революції Гідності 2013 року.

Президент доручив Уряду утворити Організаційний комітет із підготовки та відзначення у 2016 році Дня Гідності та Свободи, залучивши до його роботи представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, територіальних громад, активних учасників революційних подій, представників громадської організації «Родина Героїв Небесної Сотні», організацій громадянського суспільства, вітчизняних науковців.

Цього дня також буде вшановано мужність і героїзм учасників антитерористичної операції в Донецькій та Луганській областях, волонтерів, інших патріотів, які відстоюють територіальну цілісність України, захищають надбання Революції Гідності.

Указ містить низку доручень Уряду, спрямованих на гідне відзначення згаданих річниць, зокрема вирішення питання виділення земельної ділянки у Києві для спорудження меморіалу Героям Небесної Сотні, забезпечення діяльності Національного «Меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності».

Крім того, закордонні дипломатичні установи України мають провести заходи у зв’язку з Днем Гідності та Свободи, сприяти у відзначенні цієї події українській громадськості за кордоном.

 

6 жовтня у Верховній Раді оголошено день освіти і культури

У четвер, 6 жовтня, у Верховній Раді України розглядатимуться питання, присвячені освіті та культурі. Зокрема, розглядатиметься проект рамкового Закону «Про освіту».

14484947_1483080688385171_7111221616812184090_n

В законопроекті, що поданий Урядом до Верховної Ради України, пропонується вирішення 5 ключових проблем української системи освіти. Йдеться про:

1) Приведення української системи освіти у відповідність до європейських і кращих світових практик;

2) Дебюрократизацію системи на всіх рівнях, відхід від застарілих елементів управління епохи радянських часів;

3) Підвищення соціального статусу вчителя;

4) Раціональне використання бюджетних коштів;

5) Підвищення ефективності освіти та впровадження системи забезпечення якості освіти.

Окрім відповіді на ключові виклики, що ставить сучасний світ перед українською системою освіти, в проект Закону закладено здійснення першого етапу кардинального реформування освіти – запровадження Нової української школи.

 

В Україні більше не буде літнього часу

1883632

Наприкінці жовтня 2016 року в Україні переведуть годинники на зимовий час, скасувавши літній.

30 жовтня 2016 року о 4:00 за київським часом стрілки годинників потрібно буде перевести на одну годин назад.

Про це йдеться у листі Мінекономрозвитку України щодо інформування населення про скасування дії літнього часу.

Підписаний документ оприлюднив заступник міністра Максим Нефьодов.

 

Грушевський Михайло Сергійович

До 150- річчя від народження

Hrushevskyi_Mykhailo_XX

Народився Михайло Грушевський 17 вересня 1866 року у м. Хелмі (Польща). Виростав на Кавказі – спочатку в Ставрополі, а потім у Владикавказі. Навчався у Тифліській гімназії, Київському університеті (історико-філологічний факультет). Працював в університеті під керівництвом Володимира Антоновича. В 1894 році, за рекомендацією В.Антоновича, Грушевський призначається на посаду ординарного професора кафедри «всесвітньої історії з окремим узагальненням історії Східної Європи» Львівського університету, де пропрацював до 1914 року. 26 травня 1896 року, у м. Скала Михайло Грушевський обвінчався з Марією Вояківською. Для розвитку української літератури Грушевський разом з І.Франком заснував і видавав «Літературно-науковий вістник», був одним з організаторів Української видавничої спілки (1899). В 1904 році власним коштом відкрив приватну вчительську семінарію в м. Коломия. Після революції 1905-1907 рр. М. Грушевський переніс свою діяльність до Києва. Створив Українське наукове товариство (УНТ), увійшов до складу Товариства українських поступовців (1907), яке стало єдиною до 1917 р. українською організацією ліберального спрямування. З березня 1917 по квітень 1918 року – голова Української Центральної Ради. Під керівництвом М. Грушевського урядом УНР приймалися важливі рішення про державні атрибути, а також здійснювався конституційний процес. Він особисто брав участь в розробці Конституції УНР, яка була прийнята 29 квітня 1918 року. Але після державного перевороту на чолі з П. Скоропадським і М. Грушевському довелося перейти на нелегальне становище. Ліквідація УЦР поклала край державній діяльності М. Грушевського. У підпіллі він здебільшого займався науковою працею, брав участь в обговоренні питання про заснування Української академії наук, однак від пропозиції П. Скоропадського очолити новостворену академію відмовився. У лютому 1919 р. М. Грушевський переїхав до м. Кам’янець-Подільського, а потім до м. Станіслава (нині м. Івано-Франківськ). У березні того ж року емігрував до Праги, потім до Відня, де продовжував наукову діяльність. Крім того заснував у Празі Український соціологічний інститут. 1923 року був обраний академіком ВУАН. У березні 1924 року із сім’єю приїхав до Києва. Працював професором історії в Київському державному університеті. Був обраний академіком Всеукраїнської академії наук, керівником історико-філологічного відділу. 12 січня 1929 загальні збори АН СРСР обрали Грушевського дійсним членом. 25 квітня 1929 на засіданні загальних зборів АН СРСР Грушевський поставив питання про потребу створення в її складі Інституту української історії. З осені 1929 почався погром історичних установ, створених Грушевським. У листопаді-грудні 1929 сесія Ради ВУАН почала ліквідовувати комісії, якими керував Грушевський (остаточно ліквідувала 1933). Помер у Кисловодську 25 листопада 1934 року. Похований на Байковому кладовищі у Києві. Михайло Грушевський – це вчений світового рівня, творча спадщина якого вражає своїм тематичним діапазоном, енциклопедичністю, універсальністю. Його перу належать близько двох тисяч праць з історії, соціології, літератури, етнографії, фольклору. Ще й досі неповною мірою досліджено його публіцистику, епістолярний доробок. Та насамперед він увійшов у вітчизняну історію як її великий літописець, автор фундаментальної „Історії України — Руси”, справедливо названої метрикою нашого народу. Створена ним цілісна концепція українського історичного процесу увібрала в себе кращі здобутки сучасної йому української науки, була осяяна високою свідомістю і тому стала стрижневою ідеєю українського відродження. Очоливши Центральну Раду, він був глибоко переконаний, що нова українська державність має базуватися на принципах демократії і закону. Своєю працею М.Грушевський закладав міцні підвалини української державності. Пам’ять про нього вічна, наукові праці – невичерпне джерело мудрості.

Джерело: http://dovidka.biz.ua/mihaylo-grushevskiy-biografiya-skorocheno/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua

 
Більше статтей...
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Корисне
Банер
Банер
Банер
Банер