Керівнику навчальних закладів

Батьки восьмикласників не повинні купляти підручники самостійно – держава надрукувала 120 % накладу від реальної потреби

f091dac5Друк підручників для восьмих класів, який було здійснено за кошти державного бюджету, повністю завершено. Вже 87,1 % підручників доставлено до департаментів/управлінь освіти і науки обласних держадміністрацій, які мають надати книжки школам.

Загалом було надруковано 120 % примірників підручників від реальної потреби. Із 20 % формуватимуться спеціальні резервні фонди, з яких можна буде добрати підручники у разі потреби. Наприклад, якщо наступного року кількість восьмикласників у певній школі збільшиться.

Майже повністю доставили підручники для 8 класів Сумській – 92,8 %, Херсонській – 91,2 %, Чернігівській – 91,2 %, Харківській – 90,7 %, та Чернівецькій – 90,2 %,  областям.

У випадку, якщо у вашій школі досі немає підручників для 8 класу, варто звертатися до департаменту/управління освіти і науки вашої обласної держадміністрації – можливо, вони ще не встигли передати підручники школі.

Натомість недостатнім залишається забезпечення підручниками учнів 4 та 7 класів. Ця проблема тягнеться з попереднього 2015/16 навчального року. В минулому році підручники для 4 та 7 класів друкувалися на засадах співфінансування – 50 %  було виділено з державного бюджету, інші 50 % мали додати з місцевих бюджетів. Свою половину підручників – за кошти з державного бюджету – Міністерство освіти і науки надрукувало в повному обсязі і доставило в регіони.

Друк та доставка решти підручників – відповідальність місцевих органів влади. 100 % підручників для дітей свого регіону забезпечила лише Вінницька область. У середньому по Україні місцеві органи влади забезпечили підручниками школярів 4 класу на 71,87 %, учнів 7 класу – на 72,58 %.

При цьому дві області забезпечили дітей підручниками менше ніж на половину: Дніпропетровська – 45,39 % підручників для 4 класів та 45,49 % для 7 класів; Львівська –  49 % підручників для 4 класів та 46 % для 7 класів.

У тому разі, якщо дитина навчається не у 4, 7 або 8 класах, усі підручники повинні бути в школі, адже за ними навчалися ще й у попередні роки. Якщо підручників все одно не вистачає, школа може звернутися до обласних держадміністрацій, у яких є резервні фонди підручників. Крім того, якщо резервний фонд обласних держадміністрацій вичерпано, можна звернутись напряму до Інституту модернізації змісту освіти – там також є резервний фонд.

 

Рекомендації, щодо проведення у 2016 році Всеукраїнського місячника шкільних бібліотек

eeeЗ 01 по 31 жовтня  2016 року відбудеться Всеукраїнський місячник шкільних бібліотек. Захід буде проведено відповідно до наказу  Міністерства освіти і науки України  від 12.08.2014  № 931 «Про проведення щорічного Всеукраїнського місячника шкільних бібліотек» в Україні.

Рекомендації, щодо проведення у 2016 році Всеукраїнського місячника шкільних бібліотек під гаслом «Книга і читання – важливий чинник у вихованні духовних цінностей учнів», розроблено Інститутом модернізації  змісту  освіти  спільно з Державною науково-педагогічною бібліотекою України імені В.О.Сухомлинського.

Рекомендації щодо проведення у 2016 році Всеукраїнського місячника шкільних бібліотек «Книга і читання – важливий чинник у вихованні духовних цінностей учнів»

I . Загальні положення Міністерство освіти і науки України, підтримуючи ініціативу Міжнародної асоціації шкільних бібліотек (IASL) щорічно з 01 по 31 жовтня в рамках Міжнародного місячника шкільних бібліотек проводить Всеукраїнський місячних шкільних бібліотек (наказ Міністерства освіти і науки України від 12.08.2014 р № 931). У 2016 році третій Всеукраїнський місячник шкільних бібліотек проходитиме під гаслом «Книга і читання – важливий чинник у вихованні духовних цінностей учнів». Читання пронизує усі сфери життєдіяльності людини та є основою освітньої, пізнавальної, інформаційної, професійної сфери її діяльності. Стрімке зростання обсягів інформації, котру необхідно засвоїти, потребує збільшення темпу читання, якості та швидкості розуміння прочитаного і прийняття рішення. З огляду на зазначене, читання стає основою освіти і провідною навичкою самоосвіти людини впродовж життя. На сьогодні громадськість дійшла висновку, що підростаюче покоління майже повністю втратило інтерес до читання. У різних країнах світу існують свої підходи до вирішення цієї проблеми, але всі вони переслідують одну мету – зробити читання привабливим для сучасної людини, показати його важливість для розвитку як окремої особистості, так і суспільства в цілому. Україна, декларуючи європейські стандарти та цінності в своїх прагненнях культурної та освітньої інтеграції в Європу, має докласти багато зусиль, щоб повернути дітей до книги, сформувати інтерес до читання. Фундаментом для розвитку національної політики з підтримки читання є бібліотеки, зокрема шкільні. Пріоритетами в роботі шкільної бібліотеки є розвиток особистості, здатної самостійно і вільно мислити й діяти в умовах інформаційного суспільства; формування сучасного світогляду дітей; розвиток навичок самостійного пізнання, самоосвіти і самореалізації особистості; виховання покоління, здатного ефективно працювати й навчатись протягом життя. Шкільна бібліотека є консолідуючим центром навчального закладу, навколо якого об'єднуються діти, вчителі й батьки, зацікавлені в активізації дитячого читання й поліпшення його якості. Забезпечуючи вільний доступ до інформаційних і культурних джерел, шкільні бібліотекарі допомагають гуманізації суспільства та збільшують можливості самореалізації особистості. Вони переконані, що інвестиції, вкладені в дитинство, обов'язково повернуться суспільству сторицею. Цьогорічний Всеукраїнський місячник шкільних бібліотек має сприяти зростанню престижності читання як культурної цінності, використанню потужного виховного потенціалу української літератури, застосуванню сучасних підходів до прививання навичок читання, обміну досвідом між бібліотекарями щодо його популяризації, залученню нових користувачів до бібліотек. Для участі у місячнику запрошуються представники обласних державних адміністрацій, органів управління освітою, директори навчальних закладів, методисти з бібліотечних фондів, шкільні бібліотекарі, громадські організації. Загальний науково-методичний супровід організації та проведення Всеукраїнського місячника шкільних бібліотек здійснюватиме Інститут модернізації змісту освіти Міністерства освіти і науки України та головний координаційний науково-методичний центр мережі освітянських бібліотек МОН України та НАПН України – Державна науково-педагогічна бібліотека України імені В. О. Сухомлинського. Узагальнена інформація про заходи, проведені в рамках місячника буде представлена на сайтах обласних державних адміністрацій, Інституту модернізації змісту освіти МОН України, Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського. Підсумки місячника висвітлюватимуться на Всеукраїнському вебінарі «Роль шкільної бібліотеки у залученні дітей до читання», який відбудеться за підтримки «Microsoft Україна» у листопаді 2016 р. Із метою поширення інформації про Всеукраїнський місячник шкільних бібліотек буде підготовлено спеціальний випуск науково- методичного часопису «Шкільна бібліотека плюс». Заявки на участь у Всеукраїнському вебінарі «Роль шкільної бібліотеки у залученні дітей до читання» та інформаційні матеріали (статті, фотозвіти, фоторепортажі, презентації, мультимедійні ресурси, методичні розробки) відповідно до заявленої тематики приймаються Державною науково- педагогічною бібліотекою України імені В. О. Сухомлинського до 16 листопада 2016 року на електронну пошту: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду II. Рекомендовані заходи в рамках Всеукраїнського місячника шкільних бібліотек 1. Із метою посилення ролі шкільної бібліотеки у відродженні читання як духовної потреби дитини, а також популяризації української книги, історії України, краєзнавчих матеріалів, народних традицій, звичаїв рекомендовано на обласному рівні організувати наступні заходи: - тиждень сучасної української книги «Книга – найкращий мій друг»; - читацьку конференцію «Дитяче читання без кордонів»; - день сімейного читання «Читання в колі сім’ї»; - фотоконкурс «Дитина і книга»; - конкурс буктрейлерів (короткометражних відеороликів) на твори сучасної української художньої літератури; - благодійний дитячий книжковий ярмарок «Подаруй книгу дітям, позбавленим батьківської турботи»; - вуличний флешмоб «Свідомо читай; читаючи, думай і думаючи, читай»; - висвітлити заходи, проведені у рамках Всеукраїнського місячника шкільних бібліотек у місцевих засобах масової інформації та на офіційних сайтах обласних державних адміністрацій; - відзначити найактивніших учасників Всеукраїнського місячника шкільних бібліотек грамотами, подяками. 2. У загальноосвітніх навчальних закладах шкільними бібліотекарями можуть бути організовані наступні заходи: - творчі зустрічі з письменниками рідного краю; - батьківська година «Що читають наші діти»; - презентації нових книжок; - читацький марафон «Вчителі й діти читають разом»; - благодійна акція «Подаруй бібліотеці книгу з власним автографом»; - літературний конкурс «Моя історія про книгу й читання»; - конкурс малюнків «Ми читаємо і малюємо»; - культурно-дозвіллєві заходи «Літературна кав’ярня», «Літературні посиденьки», «Книжковий подіум»; - тематичні книжкові виставки (у тому числі – віртуальні) «Український літературний ренесанс», «Її велич українська книга», «Сам на сам з новою книгою», «Що читали мої батьки»; - бібліографічні рекомендаційні списки для батьків з питань дитячого читання «Навчаємось успішно читати» ; - бліцопитування «Твоя улюблена книга»; - моніторингове дослідження «Що читають наші діти» 3. Шкільним бібліотекарям при підготовці та проведенні Всеукраїнського місячника шкільних бібліотек пропонується: - ознайомитись з оглядовим матеріалом, підготовленим Національною парламентською бібліотекою України «Промоція літератури та читання: сучасний досвід України» (http://www.nplu.org/storage/files/Infocentr/Tematich_ogliadi/2015/temat.pdf); - використати у своїй роботі підготовлений Державною науково-педагогічною бібліотекою України імені В. О. Сухомлинського бібліографічний огляд «Дитина і книга: погляд крізь призму часу», в якому висвітлюється внесок вітчизняних і зарубіжних науковців, видатних педагогів, діячів культури України й світу з часів античності до початку XXI ст. у розробку проблем дитячого читання http :// old. dnpb. gov. ua / datas / upload / files / Dytyna _ i _ knyga _2012.pdf ; - взяти участь у Всеукраїнському вебінарі «Роль шкільної бібліотеки у залученні дітей до читання»; - розмістити на сайті навчального закладу інформацію про Всеукраїнський місячник шкільних бібліотек «Книга і читання – важливий чинник у вихованні духовних цінностей учнів»; - подати для друку у науково-методичному часописі «Шкільна бібліотека плюс» матеріали з досвіду роботи шкільної бібліотеки щодо популяризації дитячого читання (методичні розробки, бібліотечні уроки, сценарії тощо). Активна участь шкільних бібліотекарів всіх областей України у Всеукраїнському місячнику «Книга і читання – важливий чинник у вихованні духовних цінностей учнів» сприятиме консолідації зусиль шкільних бібліотек України в справі відродження читання як духовної потреби дитини, зокрема, відчуваючи увагу та професійні можливості бібліотекарів у забезпечені їхніх читацьких потреб та інтересів, діти відгукнуться своєю читацькою активністю та будуть поступово повертатися до книги та бібліотеки.

 

Проект бюджету на 2017 рік

У проект бюджету на 2017 рік уряд хоче закласти збільшення заробітних плат вчителям та медикам на 20-30%.

Про це на засіданні уряду у середу заявив прем’єр-міністр Володимир Гройсман.

Питання йде про збільшення заробітних плат і в освіті, і в медицині. Від 20 до 30% буде забезпечено таке збільшення. Це ми хочемо забезпечити у бюджеті на наступний рік“, – сказав він.

Лікар-терапевт, дільничий вищої категорії, подивіться, 6275 – це на 1.05, а з 1.01 ми будемо мати 7 тисяч гривень. Тобто майже на 800 гривень буде більше.

Освіта – бачимо 4 813 гривень, а 5708 буде на 1.01, тобто ми теж маємо суттєве зростання“, – зазначив Гройсман.

Він уточнив, що це один з пріоритетів і висловив сподівання буде підтримка від депутатів парламенту.

Може бути будь-які бажання піднімати заробітну плату на словах, але те, що ми зараз пропонуємо – абсолютно реальне зростання заробітної плати, яке співпадає з можливостями нашої економіки і ми можемо забезпечити це в проекті бюджеті на наступний рік“, – додав прем’єр.

 

Оплата праці вчителів за викладання декількох предметів

Відповідно до п. 3.25 Типового положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 6.10.2010 № 930 «Про затвердження Типового положення про атестацію педагогічних працівників», в редакції згідно зі змінами, внесеними наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 20.12.2011 р. № 1473 «Про затвердження Змін до Типового положення про атестацію педагогічних працівників», вчителі, які мають педагогічне навантаження з кількох предметів, атестуються з того предмета, який викладають за спеціальністю.

У цьому випадку присвоєна кваліфікаційна категорія поширюється на все педагогічне навантаження. Необхідною умовою при цьому є підвищення кваліфікації з предметів інваріантної складової змісту загальної середньої освіти.

Згідно з п. 5 наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 20.12.2011 № 1473 він набирає чинності з дня його офіційного опублікування. Наказ набув  чинності з 23.01.2012 року.

Міністерством освіти і науки України у листі від 26.01.2011 №1/9-44 наголошено, що органи управління освітою спільно з інститутами післядипломної педагогічної освіти повинні планувати курси підвищення кваліфікації вчителів, які викладають два і більше навчальних предметів, застосовуючи очно-дистанційні, дистанційні, варіативні та інші форми навчання, які б органічно взаємоузгоджувалися з процедурою атестації педагогічних працівників.

Згідно з п. 6.1 Типового положення про атестацію нарахування заробітної плати відповідно до присвоєної за результатами атестації кваліфікаційної категорії здійснюється з дня прийняття рішення атестаційною комісією.

Тож, вчителям, які підвищили кваліфікацію з предметів інваріантної складової змісту загальної середньої освіти, присвоєна атестаційною комісією кваліфікаційна категорія поширюється на все педагогічне навантаження.

Щодо предметів варіативної складової, то Типовим положенням про атестацію не передбачено вимоги щодо обов’язковості проходження вчителями, які ведуть ці предмети, підвищення кваліфікації. У цьому випадку кваліфікаційна категорія поширюється на педагогічне навантаження варіативної складової, незалежно від підвищення кваліфікації.

Управління соціально-економічного захисту

 

Щорічне звітування керівника загальноосвітнього навчального закладу: нормативно-правові документи

2Відповідно до статті 39 Закону України «Про загальну середню освіту» від 13 травня 1999 p. № 651-XIV (із змінами):

— керівництво загальноосвітнім навчальним закладом здійснює директор;

— колегіальним органом управління загальноосвітнім навчальним закладом є педагогічна рада, повноваження якої визначаються Положенням про загальноосвітні навчальні заклади;

— органом громадського самоврядування загальноосвітнього навчального закладу є загальні збори (конференція) колективу загальноосвітнього навчального закладу.

Відповідно до Положення про загальноосвітній навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 р. № 778:

— керівник навчального закладу щороку звітує про свою роботу на загальних зборах (конференціях) колективу;

— порядок скликання, повноваження, чисельність, склад загальних зборів (конференції) колективу визначаються статутом навчального закладу і колективним договором;

— загальні збори (конференція) заслуховують звіт директора про здійснення керівництва навчальним закладом, розглядають питання навчально-виховної, методичної, економічної і фінансово-господарської діяльності навчального закладу.

Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України «Про запровадження звітування керівників дошкільних, загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладів» від 28 січня 2005 р. № 55:

— на виконання завдань, визначених розділом X Національної доктрини розвитку освіти, статті 20 Закону України «Про дошкільну освіту», статті 39 Закону України «Про загальну середню освіту», статті 23 Закону України «Про професійно-технічну освіту», та з метою подальшого утвердження відкритої і демократичної державно-громадянської системи управління освітою, поєднання державного і громадського контролю за прозорістю прийняття й виконання управлінських рішень у дошкільних, загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах керівники дошкільних, загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладів щорічно по завершенню навчального року (червень — липень) мають звітувати перед педагогічними колективами, батьківськими комітетами, радами та піклувальними радами навчальних закладів про виконану роботу за рік на їх спільному засіданні;

— за результатами звіту педагогічні колективи, батьківські комітети, ради та піклувальні ради можуть спільно порушувати питання перед відповідними органами управління освітою про заохочення чи, навпаки, притягнення до відповідальності керівника навчального закладу.

Відповідно до Примірного положення про порядок звітування керівників дошкільних, загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладів перед педагогічним колективом та громадськістю, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 23 березня 2005 р. № 178 (далі — Примірне положення):

— керівник навчального закладу має щороку звітувати про свою діяльність на загальних зборах (конференціях) педагогічного колективу, батьківського комітету, ради, піклувальної ради та громадськості;

— звітування керівників здійснюється з метою подальшого утвердження відкритої і демократичної державно-громадської системи управління освітою, поєднання державного і громадського контролю за прозорістю прийняття й виконання управлінських рішень, запровадження колегіальної етики управлінської діяльності у навчальних закладах, що базується на принципах взаємоповаги та позитивної мотивації.

Відповідно до пункту 3 Примірного положення завданнями звітування є такі:

— забезпечити прозорість, відкритість і демократичність управління навчальним закладом;

— стимулювати вплив громадськості на прийняття та виконання керівниками навчальних закладів відповідних рішень у сфері управління навчальним закладом.

Відповідно до пункту 4 Примірного положення щорічний звіт керівника навчального закладу проводять за таким порядком:

— за підсумками навчального року, у червні — серпні, кожен керівник дошкільного, загальноосвітнього та професійно-технічного навчального закладу персонально звітує на загальних зборах (конференції) педагогічного колективу, батьківського комітету, ради, піклувальної ради та громадськості;

— на загальні збори (конференцію) обов’язково запрошуються члени батьківського комітету, ради та піклувальної ради навчального закладу, батьки та представники інших органів громадського самоврядування;

— дата проведення та порядок денний загальних зборів (конференції) повідомляється педагогічному колективу, членам батьківського комітету, ради та піклувальної ради навчального закладу, батькам та представникам інших органів громадського самоврядування не пізніше, ніж за 15 днів до дня проведення;

— для ведення зборів обирається голова та секретар, який веде протокол засідання;

— збори (конференція) педагогічного колективу, батьківського комітету, ради та піклувальної ради навчальних закладів за результатами звіту керівника оцінюють його діяльність шляхом таємного голосування; приймають рішення щодо морального і матеріального заохочення або, у випадку визнання роботи керівника навчального закладу незадовільною, порушують клопотання перед відповідним органом управління освітою про невідповідність керівника займаній посаді;

— результати голосування та прийняте рішення відображається у протоколі зборів (конференції);

— протокол підписують голова та секретар зборів;

— рішення загальних зборів (конференції) доводять до відома відповідного органу управління освітою у п’ятиденний строк з дня їх проведення.

Відповідно до пункту 5 Примірного положення звіт керівника навчального закладу охоплює основні напрями його діяльності. Особлива увага звертається на створення у навчальному закладі належних умов для забезпечення рівного доступу для здобуття якісної освіти.

Відповідно до пункту 6 Примірного положення структура щорічного звіту керівника навчального закладу є такою:

— персональний внесок керівника у підвищення рівня організації навчально-виховного процесу у навчальному закладі:

  • • виконання функціональних обов’язків щодо забезпечення обов’язковості загальної середньої освіти (охоплення навчанням дітей шкільного віку продовження навчання випускників 9-х класів у порівнянні за останні 3 роки);
  • • створення умов для варіативності навчання та вжиті заходи щодо упровадження інноваційних педагогічних технологій у навчальний процес;
  • • організація різних форм позаурочної навчально-виховної роботи;
  • • забезпечення керівником професійно-технічного навчального закладу моніторингу та прогнозування потреб ринку праці регіону у робітничих кадрах з метою відповідного формування контингенту учнів, слухачів професійно-технічного навчального закладу;

— вжиті керівником заходи щодо зміцнення та модернізації матеріально-технічної бази навчального закладу;

— залучення додаткових джерел фінансування навчального закладу та їх раціональне використання;

— вжиті заходи щодо забезпечення навчального закладу кваліфікованими педагогічними кадрами та доцільність їх розстановки;

— соціальний захист, збереження та зміцнення здоров’я учнів та педагогічних працівників:

  • • забезпечення організації харчування та медичного обслуговування учнів і педагогічних працівників;
  • • дотримання вимог охорони дитинства, охорони праці та безпеки життєдіяльності, санітарно-гігієнічних та протипожежних норм;
  • • надання соціальної підтримки та допомоги дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, дітям з малозабезпечених сімей;
  • • моральне та матеріальне стимулювання учнів і педагогічних працівників, організація їх відпочинку та оздоровлення;
  • • дотримання правопорядку неповнолітніми та вжиті профілактичні заходи щодо попередження правопорушень з їх боку;
  • • стан дитячого травматизму.

— залучення педагогічної та батьківської громадськості навчального закладу до управління його діяльністю; співпраця з громадськими організаціями;

— дисциплінарна практика та аналіз звернень громадян з питань діяльності навчального закладу. Реагування керівника на зауваження та пропозиції, викладені батьківським комітетом, радою та піклувальною радою, батьками, представниками інших органів громадського самоврядування.

Відповідно до листа Міністерства освіти і науки України про щорічні звіти керівників дошкільних, загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладів перед педагогічним колективом та громадськістю від 20 квітня 2005 р. №1/9-189 визначено, що оскільки положення, затверджене наказом Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Примірного положення про порядок звітування керівників дошкільних, загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладів перед педагогічним колективом та громадськістю» від 23 квітня 2005 р. № 178 є примірним, то питання порядку та структури проведення щорічного звіту мають рекомендаційний характер. Загальні збори (конференція) можуть вносити зміни і корективи до регламенту проведення засідання, приймати рішення щодо форми голосування (таємне або відкрите) та переліку питань, що будуть заслуховуватися.

Покроковий алгоритм... 

 
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Банер
Корисне
Банер
Банер
Банер
Банер